Сьогодні хочу Вам пояснити, яким буде порядок слів у німецькому реченні після сполучників und, aber, oder, sondern, denn. Це так звані сполучники сурядності, тобто вони поєднують два чи більше простих рівноправних речень. Хочу зауважити, що у німецькому реченні дуже важливим є порядок слів.У німецькій мові найважливішим словом є дієслово, яке відповідає на питання «що робити?». Порядок слів у простому розповідному реченні наступний: дієслово (присудок речення) завжди знаходиться на другій позиції. Воно – король речення. Найближче до себе він тримає тільки свою королеву – підмет, який відповідає на питання «хто?/що?». У простому розповідному реченні підмет знаходиться або на 1 позиції або на 3. Наприклад: Dima geht um 16.00 Uhr ins Kino. – Діма йде о 16:00 годині в кіно. Тут у нас підмет– Діма (хто?); присудок – geht (що робить?) обставина часу - um 16.00 Uhr (коли?) обставина місця - ins Kino (куди?). Ми можемо погратися з цим реченням і перебудувати його. Якщо ми поставимо на першу позицію в реченні обставину часу або обставину місця, то підмет переміститься на третю позицію. Дієслово гордо залишиться на другому місці. Порівняйте: Um 16.00 Uhr geht Dima ins Kino. О 16.00 годині Діма йде в кіно. Ins Kino geht Dima um 16.00 Uhr. В кіно Діма йде о 16.00 годині. Детальніше у моєму відео «Порядок слів у простому реченні». А зараз розкажу Вам, яким буде порядок слів у німецькому реченні після сполучників und, aber, oder, sondern, denn. Хочу сказати, що це чудові сполучники тому, що вони не кидають дієслово в самий кінець речення, як це робить більшість інших сполучників у німецькій мові. Und, aber, oder, sondern, denn – займають нульову позицію, тобто вони не впливають на порядок слів у німецькому реченні і після них використовується прямий порядок слів, як у простому розповідному реченні. Und – означає і, а Маємо 2 прості речення: Olha ist Studentin. Sie wohnt in Wien. – Ольга студентка. Вона живе у Відні. Поєднуємо їх сполучником „und“ (і). У нас виходить: Olha ist Studentin und sie wohnt in Wien. – Ольга студентка і вона живе у Відні. Бачимо, що „und“ займає нульову позицію, тобто взагалі не враховується. Після цього сполучника стоїть підмет „sie“ (вона), а далі, на другій позиції, якщо не рахувати „und“ знаходиться дієслово (тобто присудок речення), а потім все інше. До речі, якщо особа в обох частинах складносурядного речення одна і та сама, то в другій частині вона може випускатися. Olha ist Studentin und wohnt in Wien. – Ольга студентка і живе у Відні. В такому випадкові дієслово (присудок) стоїть відразу після сполучника. Будьте уважні. Якщо ж дійові особи в обох частинах речення різні, то їх не можна випускати. Наприклад: Ich koche und meine Tochter hilft mir dabei. – Я варю, а моя донька допомагає мені в цьому. Aber – означає але, а Wir m"ochten in Urlaub fahren, aber wir haben kein Geld. – Ми хочемо поїхати у відпустку, але ми не маємо грошей. Тут так само „aber“ (але) займає нульову позицію. Після нього йде підмет “wir“ (ми), а далі присудок „haben“ (маємо). Oder – означає або, чи Am Abend lese ich B"ucher oder ich surfe im Internet. Ввечері я читаю книги або я сиджу в інтернеті. „Oder“ (або) займає нульову позицію. Після нього йде підмет “ich“ (я), а далі присудок „surfe“ (сиджу). У нас та сама дійова особа в обох частинах складносурядного речення, тому у другій частині можна випустити „ich“ (я): Am Abend lese ich B"ucher oder surfe im Internet. Ввечері я читаю книги чи сиджу в інтернеті. Eva besucht mich am Wochenende oder (sie) ruft mich an. – Єва відвідає мене на вихідних або вона мені зателефонує. Sondern означає а, але використовується тільки, якщо в першій частині речення є заперечення, наприклад nicht (не), kein (ніякий, жодний). Ich schenke meistens keine Geschenke, sondern ich schenke Geld. – Я, в основному, не дарую ніякі подарунки, а дарую гроші. У першій частині складносурядного речення є заперечення keine (ніякі). „Sondern“ (а) займає нульову позицію. Після нього йде підмет “ich“ (я), а далі присудок „schenke“ (дарую). Тут можна випустити не тільки „ich“ (я), але і „schenke“ (дарую), бо вони повторюються в обох частинках. Звучить це так: Ich schenke meistens keine Geschenke, sondern Geld. – Я, в основному, дарую не подарунки, а гроші. Wanja lebt jetzt nicht in der Ukraine, sondern er lebt in Tschechien. - Ваня живе не в Україні, а він живе у Чехії. Так само можемо випустити аж 2 слова „er lebt“ (він живе): Wanja lebt jetzt nicht in der Ukraine, sondern in Tschechien. - Ваня живе не в Україні, а у Чехії. Denn означає тому, що. Die Kinder gehen in die K"uche, denn sie haben Hunger. – Діти йдуть на кухню тому, що вони голодні. Der Mann kauft Blumen, denn seine Frau hat Geburtstag. – Чоловік купує квіти тому, що його жінка має день народження.
