Перші кущі винограду я посадив років 6 тому з маминої подачі. Вона колись запитала чи не хочу я посадити виноград у дворі?. Я сказав, що хіба два кущики. Але матуся привезла вісім. "Розтикав" я їх де місце було, без особливого задоволення. І навіть не дивився за ними декілька років. Половина з них пропала, а інша половина якимось чудом вижила. У них ні шпалери не було, ні обробок вони не бачили. Мені соромно за те відношення до кущів. Але коли я побачив перше суцвіття на Надії Ранній щось в мені перемкнулося. Ютюб не "вичахав". Я передивився більшість відомих і багато блогерів що на той час (2020 рік) починали. Зробив двоплощинну шпалеру для тих хто вижив. Дружина подарувала ще один кущик. Вона взагалі мене дуже підтримує. За що я вдячний. Посадив його - все благополучно. А вже у 2021 я посадив свої перші сорти і гібридні форми, які обирав із рекомендацій десятків блогерів з усієї України. Коли 7 і більше з 10 блогерів хвалили якусь форму чи сорт - я записував її до блокноту. А потім із записаного обрав свою першу десятку. Винятком із мого ж правила став кишмиш Велес. Його мало хвалили але я вирішив спробувати. А крім нього я посадив: Слава України, Емір, Альянс, Торнадо, Аркадія, Юпітер, Рембо, Хелена та Сюзанна (Червона куля). І усіма ними дуже задоволений. Ну по Велесу дійсно є питання) Крім столового винограду того ж року я посадив 8 різних технічних сортів. Тут, мабуть, була помилка. Треба було б садити 2, максимум 3 сорти щоб виготовляти моновина. Але по технічних сортах, нажаль, менше інформації було. Не знав що краще садити в Полтавській області. Ну то вже справа минула. Далі мій виноградник продовжує рости. У 2022 на ньому з'являються такі форми як: Полуничний (Клубнічний), Ромбик, Пам'яті Учителя та Цитронний Магарача. Ромбик пропав, Цитронний Магарача досі повільно розвивається. Словом не зайшли мені привиті саджанці. Але ж усе ще сподіваюся. У 2023 на винограднику з'явилися нові гібридні форми. Пріма України, Динька, Красавчик, Цимус, Строкатий (Пьострий) і Басанті. Ці у 2024 були зрізані на зворотній ріст - тому смак ще не відомий. Але обиралися так само як і попередні - тож вірю що будуть чудові кущі. І весною 2024 на місце покійного Ромбика був посаджений Рататуй, а взимку посадив два кущики Лівадійського чорного і лозу Лівії. Землі вже майже не лишилося. Але ще декілька саджанців вміщу весною обов'язково. Наразі дуже дякую матусі за те що колись завезла мені ті перші кущі винограду. Хоч тоді і сердився але бачите як в житті буває. Я каже матуся: - "мама краще знає")) Ну хто дочитав та подивився - дякую Вам! Хай у Вас усе вдається на добро! Перемоги нам! І радості й задоволення від того що ми робимо. #виноград #виноградник #виноградарство #лоза #шпалера
