Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: / @doslidnyk Підтримати канал: Моно Банка
Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. Моно Банка
Моно карта 5375 4112 1176 7392 --------------------------- З книги Ґрюн Ансельм - "Джерела внутрішньої сили" Через негативні емоції мутніють ті джерела, з яких ми черпаємо свою силу. Як відомо, наші емоції по-різному впливають на наше життя. Вони забарвлюють його позитивно або ж негативно. Якщо емоції мають негативний вплив на наше життя, то рано чи пізно вони формують тривалі життєві позиції, які щоразу сильніше позначаються на нашому житті. Страх може відігравати застережну роль, яка спрямована на те, щоб захищати життя, отож, її можна назвати позитивною. Та в якості деструктивної сили страх може паралізувати, блокувати, позбавляти свободи дій. Особисто для мене зустріч з людиною, охопленою страхом, буває дуже втомливою. В таких випадках я часто не знаю, що сказати. Я не можу спромогтися бодай на слово. Страх перешкоджає мені зробити те, що я зробив би за нормальних обставин. Крім цього соціяльного страху перед іншою людиною та її думкою, існує ще страх зробити щось погане і почуватися винним. Тоді ми думаємо: «Краще нічого не робити, ніж брати на себе провину». Натомість інші люди страждають з приводу різноманітних фобій. Наприклад, так буває у випадку страху перед іспитом. Коли я розмовляю з такими людьми, то виявляю, що вони ґрунтовно підготовані, але під час іспиту паніка, яка глибоко засіла в них, не дозволяє їм вимовити те, що вони вивчили. Вони почуваються так, ніби відрізані від процесу мислення. Страх має тенденцію щораз більше володіти нами. Людина, яка відчуває страх перед іспитом, так сильно зосереджена на цьому почутті, що воно завчасу блокує її. Пройнята страхом особа не спроможна засвоїти потрібний матеріял, ані панувати над собою. Страх забирає багато сил, і, врешті-решт, людина починає боятися страху і щораз більше заглиблюється в стан, що видається їй безвихідним. Амбітність також може каламутити джерела нашої сили та зменшувати можливість регенерації. Так відбувається тоді, коли амбітність надмірна. Однак помірна доза амбіції є позитивною, якщо вона допомагає нам сумлінно та ретельно працювати, розвивати наші здібності тощо. Втім амбітність може стати внутрішнім ув’язненням, з якого дуже важко вийти на волю. Надмірна амбіція має щось спільне з жадобою. Йдеться про жадобу поваги, пошани, визнання та слави. Якщо хтось піддасться цьому, то втратить контакт із самим собою і з тим, що цієї миті чинить. Така особа керується жадобою. Вона, щоправда, розбуджує внутрішні сили, та, позаяк вони не походять із найглибшого джерела, а народжуються з волі людини, то стають її ж грабіжниками та нещадно використовують джерела енергії. Все, що чинить надмірно амбітна людина, має відтінок суворости. Існують амбітні люди, які прямують до власної мети, як то кажуть, по трупах, їм залежить лише на одному: на власній славі, власній кар’єрі. На інших вони не звертають щонайменшої уваги. У фаховій сфері надмірну амбітність вважають рушійною силою та мотивацією. Отож, тут амбітність трактують як позитивну рису. Але в родинному й приватному житті вона може бути дуже шкідливою. Якщо я надто амбітний у справі виховання дітей, то мені йдеться не про їхню гідність та благо, а про власну особу, позаяк я просто хочу вихвалятися дітьми. Я використовую дітей для власних інтересів. Ось це і є каламутне джерело, яке утруднює родинне життя. Трудоголізм - у наш час цілком прийнятна залежність. Залежність від праці поєднується з прагненням влади. Залежна людина не може обійтися без того, чого так пристрасно шукає. Вона боїться пізнати правду про себе, бо й надалі хоче живитися своєю залежністю. Деякі фірми наймають на роботу трудоголіків на посади менеджерів. Вважають, що такі люди найкращі, оскільки вони багато працюватимуть, а це - на користь фірмі. Трудоголіки й справді багато працюють, та часто це не приносить сподіваних результатів, позаяк робота їм потрібна для того, щоб приховати свою внутрішню пустку. Вони спазматично тримаються власної активности. А що не вміють дотримуватися відповідної дистанції до роботи, то їм не вдається бути творчими чи впровадити якусь інновацію. Такі особи ніби сліпнуть. З книги Ґрюн Ансельм - "Джерела внутрішньої сили" Видавництво Свічадо:
#аудіокнига #християнська_книга #ДуховнийШлях #психологія #просвіта #молитви #духовність #Ансельм_Грюн #подкастукраїнською #емоції #просвіта
