Молитви царя і пророка Давида. двадцята. ПСАЛОМ 147 (молитва вдячності за Дар Господа) Єрусалиме, Господа прослав! Хвали, Сионе, Духа Бога твого. Він укріпив замки твоїх воріт, благословив синів народу Свого. І спокій в твоїх межах, наче рай. Пшеницею насичуються люди. Він посилає Своє слово в край. Поширюють Це слово життєлюби. Як вовну, сипле білий сніг навкруг і іній, наче попіл, розсипає. Мороз пече і град вкриває ліс і луг. І тільки Він, як протистояти негоді, знає. Промовить Своє слово – скресне лід, розтануть води, потечуть струмками. Посилить вітер - оживуть стрімкі річки і задзвенять, і звеселяться разом з нами. Він слово Своє Якову подав, суди Свої Ізраїлю призначив. І всі провини із душі Він зняв, і всі народи, що покаялись, Пробачив. Віршований переспів Велика Крихта ©CaelestisLeucius
